Численні міжнародні банки, які мають кредитні та ринкові ризики в Росії, поки що не оголосили про закриття своїх офісів. А банківський персонал продовжує інвестувати в російські акції, облігації та інші фінансові активи.
Так гостро вимальовується питання цінностей та доходу: або відповідати стандартам екологічного, соціального та корпоративного управління (ESG), або ні. Адже саме принципи сталості й критерії ESG визначають чітку політику щодо недопущення війни, конфліктів та порушень прав людини.
Шведська фінансова група SEB змінила рішення інвестувати на основі принципів екологічної та соціальної стійкості, яку вона зайняла лише рік тому. Компанія зявила, що почне дозволяти деяким своїм фондам купувати акції виробників зброї та «оборонних» компаній. Війна в Україні пом’якшила погляди деяких клієнтів на цей сектор, повідомили в SEB на 2 березня.
Цей банк, один із найбільших у скандинавському регіоні, не був унікальним в ігноруванні «оборонних» компаній. Протягом багатьох років інвестори та фінансові установи відходили від оборонного сектору, боячись бути заплямованими суперечками щодо торгівлі зброєю та підірвати свою репутацію.
Натомість «оборонні» компанії попереджали, що лейбл, орієнтований на ESG, може обмежити їхній доступ до капіталу, зокрема для малих і середніх компаній, які складають ланцюг поставок.
Нова геополітична та енергетична ринкова реальність вимагає різкого прискорення переходу на чисту енергетику та підвищення енергетичної незалежності Європи від ненадійних постачальників та викопного палива. Наразі ЄС імпортує 90% необхідного для свого споживання газу, причому Росія забезпечує близько 45% цього імпорту у різних країнах-членах. На Росію також припадає близько 25% імпорту нафти та 45% імпорту вугілля.
Ситуація в Україні показала, наскільки світ є крихким та потребує єдності та партнерства, щоб протистояти глобальним викликам людству та забезпечувати цілі сталого розвитку, зокрема, за мир та справедливість.